Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Tárgyszó:
a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z

Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.

 

Vehes Mikola –  Molnár D. István –  Molnár József –   Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István: 

 Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.

Év Hónap Nap Tétel Tétel ukránul Név Név ukránul Helyszín Helyszín ukránul Intézménynév Intézménynév ukránul Tárgyszó ukránul

Év

1926.

Hónap

február

Nap

4.

Tétel

Megjelent az 1920. február 29-én elfogadott nyelvtörvény végrehajtási rendelete. A kárpátaljai pártok értelmezése szerint a rendelet „kisebbségi nyelvnek” deklarálja a ruszint, holott annak az államnyelvvel egyenrangúnak kellene lennie. Márciusban Ruszinszkó valamennyi képviselőjének aláírásával interpellációt nyújtottak be a parlamentben a februári nyelvrendelet ellen.

Tétel ukránul

Опубліковано розпорядження про механізм виконання Закону «Про мови» від 29 лютого 1920 року. В інтерпретації закарпатських політичних партій розпорядження трактувало руську мову як «мову нацменшини», в той час як вона повинна була б мати рівні права з державною мовою. У березні за підписами усіх депутатів від Підкарпатської Русі в парламент подано депутатський запит, у якому критикується лютневе мовне розпорядження.

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

мовний закон, партії Підкарпатської Русі, русинська мова, державна мова, інтерпеляція

Év

1939.

Hónap

június

Nap

22.

Tétel

Elfogadták az 1939. évi VI. tc.-t a kárpátaljai területeknek az országgal való egyesítéséről és az 1939. évi 6.200. sz. M. E. (miniszterelnöki) rendeletet a kárpátaljai terület közigazgatásának ideiglenes rendezéséről. Ezek a dokumentumok szabályozták a katonai közigazgatást felváltó polgári közigazgatás kereteit. A sajátos közigazgatási berendezkedésű régió hivatalos neve: Kárpátaljai Kormányzóság, élén a kormányzói biztossal, aki közvetlenül az ország kormányzójának és miniszterelnökének tartozik elszámolással. Az 1939. évi 6.200. sz. M. E. rendelet 11. §-ának (1) pontja értelmében: „A kárpátaljai területen az állam hivatalos nyelve a magyar és a magyar-orosz.” Az 1939. évi 5.800. M. E. és 18.163. M. E. rendeletek is alátámasztották, hogy a ruszin nyelv a második államnyelv a régióban. – A képviselőházba tíz kárpátaljai képviselőt hívtak be (Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön). A Felvidéki Egyesült Magyar Párt részéről korábban behívottak: Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor.

Tétel ukránul

Державні збори Угорщини прийняли закон № VI від 1939 року «Про з’єднання Підкарпаторуської території з Угорською державою», а прем’єр-міністр П. Телекі підписав розпорядження № 6.200 від 1939 року «Про тимчасове впорядкування адміністративного управління на повернених землях Підкарпатської Русі». Ці документи регулювали перехід від військового до цивільного управління краєм. Замість військової адміністрації було створено специфічну (у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями Угорщини) інституцію – регентський комісаріат Підкарпатської території на чолі з регентським комісаром, що підкорявся виключно регенту країни та прем’єр-міністру. Згідно з пунктом 1 §11 розпорядження прем’єр-міністра Угорщини № 6.200, у Закарпатті «офіційними мовами держави є угорська та угорсько-руська» (тобто руська/українська). Цю офіційну двомовність підтверджують також постанови прем’єр-міністра № 5.800 та № 18.163, згідно з якими руська мова на Підкарпатті є другою державною мовою. – У Нижню палату угорського парламенту були запрошені від Підкарпаття: Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора. Депутати історичного Закарпаття від Об’єднаної угорської партії Верхньої Угорщини: Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга.

Név

Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön, Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor

Név ukránul

Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора,Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Kárpátalja Kormányzóság

Intézménynév ukránul

Підкарпатська територія

Tárgyszó ukránul

військова адміністрація, цивільна адміністрація, регентський комісар, русини, державна мова, Регентський комісаріат Підкарпатської території, русинська мова, парламент, офіційна мова

Év

1940.

Hónap

március

Nap

16.

Tétel

A kormányzói biztosság rendeletet adott ki „a Kárpátalja területén levő községek és iskolák által kezelt könyvtárak ellenőrzése tárgyában.” A könyveket „bizottság bírálja felül abból a szempontból, hogy azok nem államellenesek-e vagy nincsenek-e olyan irányzatú nyelven (ukrán, nagyorosz) írva, amelyek nem felelnek meg a ruthén nyelvnek és így nem esnek-e kifogás alá.” Az „alkalmatlannak ítélt könyveket” „további rendelkezésig zár alá kell venni.”

Tétel ukránul

Регентський комісаріат видав розпорядження «Про перевірку бібліотек, які знаходяться у підпорядкуванні шкіл та сіл на території Підкарпаття». Комісія повинна перевірити зміст книжок на предмет наявності у них антидержавних закликів, та чи не написані вони на такій мові (українська, російська), яка не відповідає русинській мові, і таким чином чи не підпадають вони «під претензії». «Книжки, які підпадають під категорію непридатних», «до особливого розпорядження необхідно вилучити».

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

постанова, бібліотеки, культурно-освітня діяльність, русинська мова

Év

1941.

Hónap

szeptember

Nap

1.

Tétel

E naptól az iskolákban az Iván Harajda-nyelvtant kell használni (a vallás- és közoktatásügyi minisztérium 1941. évi 27.300. sz. rendelete).

Tétel ukránul

З цього дня в школах необхідно використовувати граматику Івана Гарайди (Розпорядження Міністерства релігії та освіти № 27.300 від 1941 р.).

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

використання мови у школах, освіта, русинська мова, граматика Івана Гарайди