Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.
Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:
Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.
| Év | Hónap | Nap | Tétel | Tétel ukránul | Név | Név ukránul | Helyszín | Helyszín ukránul | Intézménynév | Intézménynév ukránul | Tárgyszó ukránul |
|
Év 1939. |
Hónap június |
Nap 22. |
Tétel Elfogadták az 1939. évi VI. tc.-t a kárpátaljai területeknek az országgal való egyesítéséről és az 1939. évi 6.200. sz. M. E. (miniszterelnöki) rendeletet a kárpátaljai terület közigazgatásának ideiglenes rendezéséről. Ezek a dokumentumok szabályozták a katonai közigazgatást felváltó polgári közigazgatás kereteit. A sajátos közigazgatási berendezkedésű régió hivatalos neve: Kárpátaljai Kormányzóság, élén a kormányzói biztossal, aki közvetlenül az ország kormányzójának és miniszterelnökének tartozik elszámolással. Az 1939. évi 6.200. sz. M. E. rendelet 11. §-ának (1) pontja értelmében: „A kárpátaljai területen az állam hivatalos nyelve a magyar és a magyar-orosz.” Az 1939. évi 5.800. M. E. és 18.163. M. E. rendeletek is alátámasztották, hogy a ruszin nyelv a második államnyelv a régióban. – A képviselőházba tíz kárpátaljai képviselőt hívtak be (Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön). A Felvidéki Egyesült Magyar Párt részéről korábban behívottak: Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor. |
Tétel ukránul Державні збори Угорщини прийняли закон № VI від 1939 року «Про з’єднання Підкарпаторуської території з Угорською державою», а прем’єр-міністр П. Телекі підписав розпорядження № 6.200 від 1939 року «Про тимчасове впорядкування адміністративного управління на повернених землях Підкарпатської Русі». Ці документи регулювали перехід від військового до цивільного управління краєм. Замість військової адміністрації було створено специфічну (у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями Угорщини) інституцію – регентський комісаріат Підкарпатської території на чолі з регентським комісаром, що підкорявся виключно регенту країни та прем’єр-міністру. Згідно з пунктом 1 §11 розпорядження прем’єр-міністра Угорщини № 6.200, у Закарпатті «офіційними мовами держави є угорська та угорсько-руська» (тобто руська/українська). Цю офіційну двомовність підтверджують також постанови прем’єр-міністра № 5.800 та № 18.163, згідно з якими руська мова на Підкарпатті є другою державною мовою. – У Нижню палату угорського парламенту були запрошені від Підкарпаття: Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора. Депутати історичного Закарпаття від Об’єднаної угорської партії Верхньої Угорщини: Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга. |
Név Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön, Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor |
Név ukránul Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора,Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Kárpátalja Kormányzóság |
Intézménynév ukránul Підкарпатська територія |
Tárgyszó ukránul військова адміністрація, цивільна адміністрація, регентський комісар, русини, державна мова, Регентський комісаріат Підкарпатської території, русинська мова, парламент, офіційна мова |
|
Év 1939. |
Hónap augusztus |
Nap 2. |
Tétel A közhivatalok nyelvhasználatát szabályozó rendeletek (1939. évi 5.800. sz. és 6.200. sz. M. E.) kiegészítése (1939. évi 18.136. sz. M. E. rendelet) kimondta: „Kárpátalján a magyarorosz nyelv nem nemzetiségi nyelv, hanem második államnyelv. A nyelvkérdést gyakorlati kérdésnek kell tekinteni és semmi körülmények között sem szabad belőle politikumot csinálni.” |
Tétel ukránul Постанова прем’єр-міністра № 18.136 від 1939 р. внесла доповнення до постанов № 5.800 від 1939 р. та № 6.200 від 1939 р., які регулювали використання мов у державних установах: «На Підкарпатті угро-руська мова не національна мова, а друга державна мова. Мовне питання повинне розглядатись у практичній площині, і ні в якому разі не можна з нього робити політичне питання». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kárpátalja |
Helyszín ukránul Закарпаття |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul використання мови, офіційна мова, русини, державна мова |
|
Év 1979. |
Hónap május |
Nap 22-24. |
Tétel Taskentben országos tudományos konferenciát rendeznek Az orosz nyelv a barátság és a szovjet népek együttműködésének nyelve címmel, melyen az orosz nyelv további terjesztésének szükségessége mellett foglalnak állást a résztvevők. |
Tétel ukránul У Ташкенті відбулася Всесоюзна науково-теоретична конференція «Русский язык – язык дружбы и сотрудничества народов СССР», що ухвалила розгорнуті рекомендації з русифікації народів СРСР. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Taskent |
Helyszín ukránul Ташкент |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul використання мови, офіційна мова, русифікація |
|
Év 1990. |
Hónap szeptember |
Nap 25. |
Tétel A KMKSZ levélben fordult az MTA Nyelvtudományi Intézetéhez, melyben az intézet állásfoglalását kéri a kárpátaljai magyar helységnevek használatával kapcsolatban. Az akadémiai intézet válaszlevelében a magyar helységnevek használata mellett foglalt állást, és javasolta a köznévi előtaggal ellátott hosszabb névváltozatok használatát, pl. Tiszaásvány, Tiszaágtelek stb. |
Tétel ukránul Товариство угорської культури Закарпаття звернулося до Інституту мовознавства Академії наук Угорщини з проханням висловити свою позицію щодо використання угорськомовних назв населених пунктів Закарпаття. Наукова установа у листі-відповіді висловилася за використання угорських назв, рекомендуючи вживання довших власних назв, доповнених часткою – загальною назвою. Наприклад, Тісоашвань, Тісоагтелек тощо. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév KMKSZ, MTA |
Intézménynév ukránul Академія наук Угорщини, Товариство угорської культури Закарпаття |
Tárgyszó ukránul угорські назви населених пунктів, назва населеного пункту, використання мови |