Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Tárgyszó:
a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z

Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.

 

Vehes Mikola –  Molnár D. István –  Molnár József –   Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István: 

 Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.

Év Hónap Nap Tétel Tétel ukránul Név Név ukránul Helyszín Helyszín ukránul Intézménynév Intézménynév ukránul Tárgyszó ukránul

Év

1897.

Hónap

február

Nap

4.

Tétel

Firczák Gyula püspök értekezletre hívta össze Bereg, Máramaros, Ung, valamint Ugocsa vármegyék országgyűlési képviselőit, hogy a ruszin nép gazdasági nyomorának enyhítését célzó eszközöket találjanak.

Tétel ukránul

Єпископ Юлій Фірцак скликав на збори парламентських депутатів від Березького, Марамороського, Ужанського та Угочанського комітатів, щоб спільно знайти способи полегшення економічної нужди серед русинів.

Név

Firczák Gyula

Név ukránul

Юлій Фірцак

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

депутати парламенту, бідність, національна політика, греко-католицька церква

Év

1904.

Hónap

február

Nap

Tétel

A századfordulón Máramaros vármegyéből kiinduló skizmamozgalom – a görög katolikus vallásról a görögkeleti vallásra való áttérés – feltartóztatására Máramaros vármegye főispánja azt javasolta Tisza István miniszterelnökhöz intézett titkos iratban, hogy adjanak a mozgalomnak üldözhető politikai jelleget. (Az 1868. évi LIII. tc. kimondja, hogy „a törvény által megállapított feltételek és formaságok megtartásával mindenkinek szabadságában áll más hitfelekezet kebelébe, illetőleg más vallásra áttérni”.)

Tétel ukránul

Для перешкоджання поширенню руху «схизми» (перехід із греко-католицької на православну (східну) віру), що взяв свій початок на зламі століть у Марамороському комітаті, жупан комітату у секретному листі рекомендував прем’єр-міністру Іштвану Тісо надати рухові негативного політичного забарвлення. (Закон № LIII від 1868 року дозволяв при дотриманні необхідних умов та формальностей перехід до іншої конфесії чи навіть релігії.)

Név

Tisza István,

Név ukránul

Іштван Тісо

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

схизматицький рух, греко-католицька церква, православна церква, національна політика, перехід в іншу віру, національна політика, церковна політика

Év

1907.

Hónap

június

Nap

2.

Tétel

I. Ferenc József szentesítette az 1907. évi XXVI. és XXVII. tc.-et a nem állami népiskolák állami felügyeletéről, a tanítók jogviszonyáról és javadalmazásáról, valamint a magyar nyelv kötelező oktatásáról (Lex Apponyi).

Tétel ukránul

Франц Йосиф І схвалив Закони № XXVI і № XXVII від 1907 року про державний нагляд за недержавними народними школами, про правовідносини та зарплату вчителів, а також про обов’язкове викладання угорської мови (Lex Apponyi).

Név

I. Ferenc József

Név ukránul

Франц Йосиф І

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

державні народні школи, викладання угорської мови, вчителі, національна політика, освітня політика

Év

1912.

Hónap

december

Nap

21.

Tétel

I. Ferenc József szentesítette a háború esetére szóló kivételes intézkedésekkel foglalkozó 1912. évi LXIII. tc.-et. Korlátozták többek között a nemzetiségi pártok, az egyesületek és a sajtó tevékenységét. A különösen veszélyeztetettnek tekintett felvidéki, erdélyi, délvidéki területeket szigorú rendszabályokkal katonai övezetté nyilvánították.

Tétel ukránul

Франц Йосиф І схвалив Закон № LXIII від 1912 року про здійснення виняткової влади у випадку війни. Обмежувалася діяльність партій, організацій та преси національних меншин. Північно-східну та південну частину країни, а також Трансільванію, які вважалися особливо небезпечними, оголосили військовою зоною із суворим порядком.

Név

I. Ferenc József

Név ukránul

Франц Йосиф І

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

партії національностей, преса національностей, товариства національностей, військові зони, Трансильванія, Північна-Угорщина, Південна-Угорщина, національна політика, військові закони

Év

1916.

Hónap

november

Nap

6.

Tétel

Bécsben közétették Ferenc József császár és király rendeletét Galícia autonómiájáról.

Tétel ukránul

У Відні проголошено указ імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І про автономію Галичини.

Név

I. Ferenc József

Név ukránul

Франц Йосиф І

Helyszín

Bécs

Helyszín ukránul

Відень

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

автономія, галицька автономія, указ короля, національна політика

Év

1918.

Hónap

november

Nap

6.

Tétel

Ungváron megalakult a Magyarországi Rutének Néptanácsa (elnök Szabó Simon görög katolikus kanonok, titkár Avgusztin Volosin). Programjuk többek között kimondta: „A magyarországi rutén nép ragaszkodik az őshaza integritásához, és tiltakozik mindazok működése ellen, akik a magyarországi rutént el akarják szakítani az anyaországtól, és veszélyeztetik Magyarország területi egységét.”

Tétel ukránul

В Ужгороді Рада угорських рутенів, куди увійшли переважно священики греко-католицької церкви та окремі представники інтелігенції (голова О. Сабов, секретар А. Волошин), ухвалила рішення про цілісність Угорщини і програму розвитку Закарпаття в її складі із забезпеченням прав «нашого угрорусского народа».

Név

Szabó Simon, Avgusztin Volosin

Név ukránul

С. Сабов, А. Волошин

Helyszín

Ungvár

Helyszín ukránul

Ужгород

Intézménynév

Magyarországi Rutének Néptanácsa

Intézménynév ukránul

Рада угорських рутенів

Tárgyszó ukránul

заснування організації, самостійність, національна рада, територіальна цілісність, греко-католицька церква

Év

1918.

Hónap

december

Nap

1.

Tétel

A magyar kormány Szabó Oreszt ungi kormánybiztost „a magyarországi rutén nemzet önrendelkezési joga gyakorlásának előkészítése céljából Máramaros, Ugocsa, Bereg, Ung, Zemplén, Sáros, Szepes és Abaúj-Torna vármegyék rutén lakta területeire kiterjedő hatáskörrel” felállított Budapest székhelyű kormánybiztossághoz kormánybiztosnak nevezte ki.

Tétel ukránul

Угорський уряд призначив Ореста Сабова – урядового комісара Ужанської жупи – урядовим комісаром Будапештського урядового комісаріату для «підготовки практичного впровадження права на самовизначення угорсько-рутенського народу, з повноваженнями на території проживання руського населення в жупах Мараморош, Уґоча, Береґ, Унґ, Земплен, Шарош, Сепеш, Абауй-Торна».

Név

Szabó Oreszt

Név ukránul

Орест Сабов

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

угорський уряд, урядовий комісар, русини, самостійність, призначення, національна політика, автономія

Év

1918.

Hónap

december

Nap

10.

Tétel

Budapesten tanácskoztak a ruszinok képviselőivel a Ruszka Krajna autonómia-tervezetről. Ekkor használták először nyilvánosan a „rutén” helyett a „ruszin” népnevet.

Tétel ukránul

У Будапешті проведено нараду з представниками русинів щодо проекту автономії Руської Крайни. На засіданні вперше офіційно було вжито етнонім «русини» замість «рутенці».

Név

Név ukránul

Helyszín

Budapest

Helyszín ukránul

Будапешт

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

переговори, русини, Руська Країна, проект автономії, самостійність, автономія, національна політика

Év

1918.

Hónap

december

Nap

21.

Tétel

Ezen a napon elfogadták, 1918. december 25-én pedig életbe léptették a X. Néptörvényt „a Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzet autonómiájáról”, mely kimondja, hogy „Ruszka Krajna néven autonóm jogterület (kormányzósági terület) alakíttatik”. Az 1. § szerint „A Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzetet saját beligazgatásának, igazságszolgáltatásának, közművelődésének, vallása gyakorlatának és nyelve használatának körében mind törvényhozási, mind kormányzati tekintetben teljes önrendelkezési jog illeti meg, amelyre nézve a jelen törvényben foglalt szabályok irányadók.” A 9. § szerint „Ruszka Krajnában a nem ruszin nyelvű népesség helyhatósági és kulturális autonómiája biztosíttatik.”

Tétel ukránul

Парламент Угорщини прийняв Народний закон № X «Про національну автономію русинів (рутенців), що проживають в Угорщині», який набув чинності 25 грудня. Передбачалось створення автономної території під назвою «Руська Крайна». Перший параграф закону проголошував, що «русинам (рутенцям), які живуть в Угорщині, належить повне право самоврядування в питаннях внутрішньої адміністрації, правосуддя, публічного шкільництва й навчання, народної культури, релігії та вживання мови як у сфері законодавчої, так і виконавчої влади, для чого даним законом передбачені відповідні постанови». Згідно з дев’ятим параграфом закону, «в Руській Крайні не русинське народонаселення забезпечуватиметься місцевою адміністративною та культурною автономією».

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

русини, автономія, Руська Країна, автономна територія, самостійність

Év

1918.

Hónap

december

Nap

25.

Tétel

Gróf Károlyi Mihály kormánya közzétette az 1918. december 21-én kelt X. sz. Néptörvényt (Ruszka Krajna néven területi autonómiát biztosít a magyarországi ruszinoknak, központ: Munkács).

Tétel ukránul

Уряд графа Міхая Каролі оприлюднив Народний закон № X від 21 грудня 1918 року (проголошено територіальну автономію для русинів Угорщини під назвою Руська Крайна з центром у Мукачеві).

Név

Gróf Károlyi Mihály

Név ukránul

граф Міхаль Каролі

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

Руська Країна, автономна територія, автономія, національна політика

Év

1919.

Hónap

november

Nap

18.

Tétel

T. G. Masaryk köztársasági elnök jóváhagyta a Gregory Zhatkovych által beterjesztett Generalny Statutumot. A dokumentum III. fejezetének 1. pontja szerint a terület hivatalos neve a Podkarpatszka Rusz, de ezen kívül használható még a Ruszinszkó. A III. fejezet 2. pontja: „Az összes iskolákban a népnyelv lesz a tannyelv és úgyszintén a hivatalos nyelv általában.”

Tétel ukránul

Т. Г. Масарик схвалив поданий Г. Жатковичем варіант Генерального Статуту Підкарпатської Русі. Перший пункт ІІІ розділу визначав за територією офіційну назву – Підкарпатська Русь, але, крім цього, могла використовуватися й назва Русинія. 2-ий пункт ІІІ розділу: «В усіх школах як мова навчання і в діловодстві як офіційна використовуватиметься народна мова».

Név

T. G. Masaryk, Gregory Zhatkovych

Név ukránul

Т. Г. Масарик, Григорій Жаткович

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

Статут, Підкарпатська Русь, Русинско, офіційна використання мови, використання мови у школах, мова навчання, мовна політика, національна політика

Év

1920.

Hónap

február

Nap

29.

Tétel

A csehszlovák nemzetgyűlés elfogadta 121. számmal a Csehszlovák Köztársaság Alkotmánylevelét, illetve 122. számmal a Csehszlovák Köztársaság nyelvtörvényét. Az alkotmány nemzetiségnek ismeri el a zsidóságot. A nyelvtörvény a hivatalos nyelvhasználati jogot a „nemzeti és nyelvi kisebbségekre nézve” a 20%-os határhoz kötötte. A 6. § szerint: „A Ruszinszkó számára létesítendő országgyűlésnek fenntarttatik az a jog, hogy a nyelvkérdést ezen területen a csehszlovák állam egységével összeegyeztethető módon szabályozza. Amíg ez a szabályozás nem történt meg, ezen törvény alkalmazandó, azonban ezen terület különleges nyelvi viszonyainak tekintetbe vételével.” A választási törvényben (123. sz.) Podkarpatszka Rusz a Csehszlovák Köztársaság 23. számú választókerülete.

Tétel ukránul

Прийнято Чехословацьку Конституцію (опубліковано в офіційному зводі законів під № 121) та її складову частину – Закон про мову (№ 122). Конституція визнала євреїв окремою національністю. Право на використання нацменшинами мови у статусі офіційної закон прив’язав до 20%. У § 6, зокрема, йшлося: «Сойму Підкарпатської Русі надається право регулювати мовне питання на підконтрольній йому території у спосіб, що відповідатиме єдності Чехословацької держави. Якщо такого регулювання не відбулося, то застосовується даний закон із врахуванням особливих мовних відносин даної території». У законі про вибори (№ 123) Підкарпатська Русь визначається як 23-ій виборчий округ Чехословацької Республіки.

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

чехословацький парламент, конституція, мовний закон, національна політика, євреї, використання мови

Év

1940.

Hónap

július

Nap

2.

Tétel

Teleki Pál miniszterelnök a magyar országgyűlésben hangsúlyozta: méltányos nemzetiségi politikára van szükség, megengedhetetlen, hogy a hatóságok „bárkit is befolyásolni merészeljenek abban, hogy melyik nemzetiséghez tartozónak vallja magát”, hogy befolyásolják a gyermekeket az iskolaválasztásban. A nemzetiségi vidékeken a tisztviselőknek nyelvvizsgát kell majd tenni.

Tétel ukránul

Прем’єр-міністр Пал Телекі, виступаючи в угорському парламенті, підкреслив: необхідно забезпечити гідну національну політику. Неприпустимо, щоб органи влади «впливали на будь-кого у питанні визначення власної національної приналежності», а також на вибір школи для дітей. Посадові особи в районах компактного проживання національних меншин повинні складати іспит на знання мови.

Név

Teleki Pál

Név ukránul

Пал Телекі

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

національна політика, посадові особи, визначення національної приналежності, політичні заяви

Év

1940.

Hónap

július

Nap

23.

Tétel

Teleki Pál miniszterelnök a parlament elé terjesztette a Kárpátaljai Vajdaságról és annak önkormányzatáról szóló törvényjavaslatot.

Tétel ukránul

Прем’єр-міністр Пал Телекі представив парламенту законопроект про Підкарпатське Воєводство та його самоврядування.

Név

Teleki Pál

Név ukránul

Пал Телекі

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Kárpátaljai Vajdaság

Intézménynév ukránul

Підкарпатське Воєводство

Tárgyszó ukránul

національна політика, законопроект, автономія

Év

1940.

Hónap

november

Nap

27.

Tétel

A magyar parlamentben felszólaló R. Vozáry Aladár kárpátaljai képviselő kijelentette, hogy „a nemzetiségi kérdés elsősorban szociális probléma”.

Tétel ukránul

Підкарпатський депутат Аладар Возарі в угорському парламенті заявив, що «національне питання в першу чергу є соціальною проблемою».

Név

R. Vozáry Aladár

Név ukránul

Аладар Возарі

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

політична заява, національна політика, соціальні питання

Év

1989.

Hónap

szeptember

Nap

19-20.

Tétel

A Szovjetunió Kommunista Pártja Központi Bizottságának plénuma jóváhagyta az SZKP platformját A párt nemzetiségi politikája a jelenben címmel.

Tétel ukránul

Пленум ЦК КПРС ухвалив платформу КПРС «Про національну політику партії в сучасних умовах».

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Szovjetunió Kommunista Pártja Központi Bizottsága

Intézménynév ukránul

ЦК КПРС

Tárgyszó ukránul

КПРС, національна політика

Év

1991.

Hónap

július

Nap

9.

Tétel

Az Ukrán SZSZK minisztertanácsa határozatot hozott a nemzeti kisebbségek ügyeivel foglalkozó bizottság létrehozásáról.

Tétel ukránul

Кабінет Міністрів УРСР прийняв постанову «Про утворення Комітету в справах національностей».

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

національні меншини, національна політика

Év

1991.

Hónap

augusztus

Nap

21.

Tétel

Moszkvában Borisz Jelcin orosz elnök bejelentette a puccs meghiúsulását. A katonaságot visszarendelték a laktanyákba.

Tétel ukránul

У Москві Президент РРФСР Борис Єльцин оголосив провал путчу. Військових спрямували в казарми.

Név

Borisz Jelcin

Név ukránul

Борис Єльцин

Helyszín

Moszkva

Helyszín ukránul

Москва

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

радянська армія, державний переворот

Év

1994.

Hónap

március

Nap

27.

Tétel

Többségi rendszerben megtartották az ukrajnai parlamenti választások első fordulóját. A 10 kárpátaljai választási körzetből csak egy helyen sikerült végeredményt elérni Oreszt Klimpus megválasztásával. A többi körzetben nem sikerült dönteni, így újabb fordulót írtak ki.

Tétel ukránul

Відбулися вибори до Верховної Ради України за мажоритарною системою (перший тур). За результатами виборів у 10 виборчих округах області народним депутатом було обрано Ореста Климпуша. В інших округах перемогу не отримав жоден кандидат, відтак було призначено повторне голосування.

Név

Oreszt Klimpus

Név ukránul

Ореста Климпуш

Helyszín

Ukrajna

Helyszín ukránul

Україна

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

політичне представництво, парламентські вибори